Заклад дошкільної освіти (дитячий садок) № 18 компенсуючого типу Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області
 
_

Сторінка медичної сестри

     Старша медична сестра

    

 

Освіта: середня спеціальна, Бердянське медичне училище.

Стаж роботи 13 років

 

    Основні  завдання старшої сестри медичної:


1. Постійний контроль за станом здоров’я дітей;
2. Проведення обов’язкових медичних оглядів дітей;
3. Виконання графіку профілактичних щеплень;
4. Надання невідкладної медичної допомоги дітям у разі гострого захворювання або травми;
5. Здійснення контролю за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, навчального навантаження;
6. Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму;
7. Проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного навчального закладу.

 

          «Рекомендації щодо організації харчування дитини»

 

          Раціональне харчування — одна з основних умов здоров'я людини, її довголіття, плодотворної праці. Харчування повинно не лише покривати енергію, що витрачається дитиною, але й забезпечувати матеріал, необхідний для росту й розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей протікають значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Адже вони більше рухаються і гуляють, що теж викликає значні енергетичні витрати.В їжі повинні обов'язково поєднуватися у правильному співвідношенні речовини, що входять до складу тварин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода.

 

         Білки  - життєво необхідні речовини й мають особливе значення в харчуванні дітей. Насамперед це основний пластичний матеріал, що йде на побудову кліток, тканин, органів. Необхідні вони також для утворення ферментів, гормонів, гемоглобіну крові, вони формують з'єднання, які забезпечують імунітет. Білки беруть участь у процесах засвоєння жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. Особливо велика їхня роль у засвоєнні організмом вітаміну С. У дитячому харчуванні мають врахо​вуватися якісні показники білків.  Найцінніший і найкорисніший для росту дитини тваринний білок. Достатня його кількість є в м’ясі, рибі, молоці, яйцях та іншому. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупа.

 

      Жири - джерело енергії, вони необхідні для побудови клітинних оболонок, беруть участь в обміні речовин, відіграють роль запасного живильного матеріалу, забезпечують засвоєння багатьох вітамінів. Найбільш легко засвоюються організмом молочні жири (вершкове масло, вершки, сметана), сутужніше - свинячий, баранячий, яловичий жир, тому їх не рекомендується використати в харчуванні дітей дошкільного віку. Варто уникати надлишкового споживання жирів, тому що це може привести до ожиріння.

 

      Вуглеводи – головне джерело енергії, разом з білками й жирами вони беруть участь в обміні речовин. Більша частина харчового раціону дитини складається з вуглеводів, добова норма вуглеводів в 4 рази більше, ніж жиру і білка. Вуглеводи втримуються в продуктах рослинного походження - крупах, картоплі, овочах, фруктах. Багаті вуглеводами цукор, хліб, мед, цукерки. Надлишкова кількість вуглеводів легко перетворюється в жир і нерідко є однією із причин ожиріння, а надлишок солодощів сприяє розвитку карієсу зубів.

 

     Мінеральні речовини, що входять до складу харчових продуктів, діляться на макроелементи, (кальцій, калій, фосфор, натрій, хлор) і мікроелементи (фтор, цинк, мідь, йод). Особливе значення в харчуванні дітей надається солям кальцію й фосфору, які формують кісткову й зубну тканини, входять до складу гормонів, беруть активну участь в обмінних процесах. Кальцію властиво протизапальна й антиалергічна дія.

 

           У щоденному раціоні дитини обов'язково мають бути вітаміни. Вітаміни відіграють роль каталізаторів в обмінних процесах, вони необхідні для росту й розвитку кліток, тканин. Вітаміни вводяться з їжею. Як правило, вони не синтезуються в організмі. Вітаміни діляться на 2 групи: жиророзчинні (А, D, Е, К) і водорозчинні (С, В).

 

     Вода – необхідна складова частина раціону, вона входить до складу кліток і тканин, бере участь у процесах, що забезпечують життєдіяльність організму; з водою видаляються кінцеві продукти обміну. Вода в організм надходить із продуктами (особливо багато її втримується у свіжих фруктах і овочах), а також у вільному стані (чай, компот, суп). У добу кількість рідини, що надходить в організм дітей 3-7 років, повинне бути в межах 1,5-2 л. Потреба в рідині коливається залежно від сезону року, віку, індивідуальних особливостей дитини. Надлишкова кількість води не рекомендується, тому що це веде до перевантаження нирок, серця.

 

 

 

 

 


 

 

Медсестрою установи ДНЗ було проведено санітарно-просвітницька робота з педагогічними працівниками на тему «Правильне гігієнічне виховання - запорука здоров’я».

 

   

 

 


 

Рекомендації МОЗ щодо вакцинації

 

 

              

 

 

 

                   

 

 

 Фізичне виховання

  Фізичне виховання дітей повинно бути направлено на поліпшення стану здоров’я, фізичного розвитку, розширення функціональних можливостей організму, що росте, формування рухових навичок і рухових якостей. Раціональний руховий режим, фізичні вправи і загартувальні заходи слід здійснювати з урахуванням стану здоров’я і сезону року. У процесі життєдіяльності дітей у нашому закладі дошкільної освіти використовується комплекс різних засобів: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні паузи, фізкультурні хвилинки, заняття з фізичної культури, фізичні вправи на прогулянках, дитячий туризм, фізкультурні свята, розваги, дні здоров’я.

         Загартовування

  Загартовування – це система заходів, спрямованих на підвищення стійкості генетично зумовлених механізмів захисту та пристосування організму до багатьох факторів. Необхідно постійно забезпечувати раціональне поєднання температури повітря та одягу дитини, регулярно проводити провітрювання групових приміщень, забезпечити достатнє перебування дітей на повітрі, проводити денний сон при відкритих фрамугах. Спеціальні загартувальні процедури проводяться контрастним методом по системі "тепла вода, холодна вода".

   Ефективним засобом загартовування є систематичне полоскання рота і горла водою кімнатної температури. До числа щадних методів загартовування належить короткочасне полегшення одягу для дітей 3-7 років, закочування рукавів вище ліктів або зміна колготок на гольфи або шкарпетки. Прогулянка в будь-яку погоду у відповідному одязі, вологе обтирання, сонячні ванни, обливання ніг, ходіння босоніж по ребристій доріжці, раціональна побудова режиму дня, систематичне провітрювання приміщень, обливання ніг.

 

Основні умови загартовування:

· Загартовування органічно вписується в кожен елемент режиму дня;

· Систематичність та постійність загартовування, воно здійснюється протягом року, але його види і методики змінюються залежно від сезону та погодних умов;

·   Урахування індивідуальних особливостей дитини;

· Загартовування здійснюється на тлі різної рухової активності;

·  Поступовість розширення зони впливу, сили подразнення та збільшення часу проведення загартувальних процедур;

·  Загартовування проводиться на позитивному емоційному тлі і при тепловому комфорті організму дитини.

 

Поради батькам від медсестри

Порада 1.

   З усіх питань щодо здоров’я вашої дитини слід звертатися до лікаря-педіатра, який призначає лікування або при необхідності направляє дитину на обстеження до інших лікарів-фахівців. В особливих випадках, щоб не було затримки термінів початку лікування, при появі перших характерних ознак захворювань рекомендується відразу звертатися до фахівця в даній галузі медицини.

Порада 2.

  Якщо ви помічаєте, що ваша дитина у колі своїх однолітків відрізняється незручністю рухів, поганою промовою, якщо у неї бувають непритомність, запаморочення, головні болі, блювота, її закачує у транспорті, необхідно проконсультувати дитину у невропатолога.

Порада 3.

  Зверніть увагу на поведінку дитини: надмірна рухливість, гіперзбудливість або, навпаки, млявість, стомлюваність, плаксивість, страхи, порушений сон, нав’язливі руху – це найбільш поширені симптоми психічної напруги ще слабкої нервової системи дитини-дошкільника. При появі цих ознак обов’язково слід показати дитину дитячому психіатру.