|
|
Сторінка практичного психолога Практичний психолог Єдинець Ірина Володимирівна Освіта: Львівський національний університет імені Івана Франка. Спеціальнсть: вчитель-логопед/практичний психолог. Спеціальний психолог. Викладач.
Завдання практичного психолога: 1.Здійснювати психолого-педагогічний супровід дітей, що потребують уваги психолога . 2. Проводити корекційно - розвивальні заняття з розвитку пізнавальної та емоційно – вольової сфери дітей. 3.Сприяти повноцінному особистісному і інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі. 4. Забезпечувати індивідуальний підхід до кожної дитини на основі її психолого – педагогічного вивчення. 5.Сприяти психолого-педагогічній компетенції батьків та педагогів щодопсихологічного розвитку дитини .
У чому ж полягає робота практичного психолога у закладі дошкільної освіти? Психодіагностика . Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик. Їх мета - визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення і т.д.). Якщо для дорослих часто використовуються тестові методики, відомі багатьом, то в арсеналі дитячого психолога звичайно це особливі методики для дітей. Фахівець може попросити вашої дитини щось намалювати. Може пограти з ним в захоплюючу гру - насправді ж за допомогою цих процедур збере необхідні дані. Розвиваючі заняття. За допомогою розвиваючих психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Увага, пам'ять, посидючість, логічне та образне мислення - в арсеналі дитячого психолога розвиваючі ігри для самих різних віків. Найчастіше, що розвивають психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймати соціальні норми. Корекційно-розвивальна робота. За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережив сильний стрес - Втрату близьких, фізичний або психічний насильство і т.п. Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим методом виявляється так звана пісочна терапія (спеціально організовані заняття з піском). Для дітей старшого віку дуже ефективна буває казкотерапія. (Заняття з застосуванням спеціальних психотерапевтичних казок як готових, так і складаються в ході взаємодії дитини з психологом). Гра, малюнок, казка - всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках спеціаліста потужним засобом допомоги. Консультування батьків та сімейне консультування. У психологів є така відома аксіома «Проблеми маленьких дітей - це проблеми батьків». І це насправді так. При уважному розгляді причини всіх дитячих труднощів перебувають у сімейних проблемах і конфліктах, неадекватності стилю виховання і т.д. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось у своїй поведінці, в ситуації, навколишнього дитини.Психолог на консультації допоможе вам побачити себе з боку, об'єктивно оцінити свої методи виховання. Просвітництво – регулярні виступи на батьківських зборах, та розміщення цікавої психологічної інформації у інформаційних куточках кожної групи та на веб-сайті дошкільного навчального закладу.
Нормативно-правова документація практичного психолога ДНЗ
Як говорити з дітьми про коронавірус. 7 порад від експертів. 1. Тримайте під контролем власні емоції Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх. 2. Станьте ініціатором розмови Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала. 3. Запитайте, що вони вже знають про коронавірус Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан. 4. Спілкуйтеся з дитиною правильно Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку. Діти до 6 років Діти шкільного віку Розмова з підлітками 5. Продемонструйте свою підтримку Говоріть про проблему стільки, скільки дитині необхідно, щоб відчути себе у безпеці. 6. Будьте чесними зі своїми дітьми Коли ваші діти приходять із запитаннями, відповідайте чесно, щоб уникнути плутанини чи непорозумінь. 7. Дозвольте дитині контролювати ситуацію Яким чином це зробити? Джерело: https://life.pravda.com.ua
На базі ДНЗ пройшов психологічний семінар-лекція «Професійне вигорання, або як не втратити себе у професії?» за участі вихователів, який провела практичний психолог Єдинець І. В. Професія педагога – одна із тих, у якій «професійне вигорання» є найбільш поширеними. Дуже важливим є питання вивчення особливостей виникнення, розвитку, перебігу, а головне – запобігання виникненню синдрому «професійного вигорання». Психолог ознайомила учасників з такими поняттями як «стрес» та «емоційне вигорання», його основними причинами та симптомами, створення умов для психологічного розвантаження педагогів, надання інформації про сучасні техніки і прийоми стабілізації емоційного стану педагогів. Цікавими були вправи «кошик сміття», «арт-терапія», «повітряні кульки», які сприяли емоційному розвантаженню вихователів. Наприкінці психологом були надані поради та пам’ятка щодо запобігання професійного вигорання. Професійне вигорання, або як не втратити себе у професії?
Учасники семінару мали змогу прослухати нформацію щодо емоційного вигорання, а також переглянути презентацію.
Правила батькам майбутнього першокласникаЦі 6 порад психолога допоможуть полегшити адаптаційний період першокласника в школі, а також підкажуть батькам правильну лінію поведінки на цьому новому етапі життя. 1. Зберігайте спокій і впевненість в тому, що все буде добре.Звичайно, кожна мама чи тато хвилюються за свою дитину, особливо в такий відповідальний момент – перший раз в перший клас. Але пам’ятайте, що саме своїм настроєм і своїми думками, ми формуємо у дитини установку на майбутнє навчання в школі. Тому намагайтесь продемонструвати дитині свою впевненість в тому, що все буде добре, свій спокій і віру в сина/дочку. Ні в якому разі не лякайте дитину школою, стримуйте свої побоювання і острахи. Просто вірте в свою дитину і сприймайте її такою, як вона є. 2. Формуйте позитивне ставлення до школи і вчителів, але водночас будьте чесними. Не варто ідеалізувати школу, говорячи, що там буде безмежно весело, цікаво, захоплююче. Слід говорити правду про можливі труднощі, про необхідність слухати вчителя, виконувати інструкції, які інколи не подобаються. Але обов’язково переконуйте дитину в тому, що все буде добре, що вона справиться, зможе знайти те, що їй до душі, знайде друзів і отримає радість від пізнання нового. 3. Завжди позитивно відзивайтеся про школу і вчителів.Діти в такому віці все ще дуже залежні від батьківської думки. Вони складають свою думку, своє враження про щось нове (в даному випадку про школу) на основі висловлювань і ставлень батьків. Тому, якщо ви хочете, щоб вчитель став авторитетом для вашого першокласника, ніколи не говоріть поганого про нього при дитині. Це сприятиме гарній поведінці дитини в школі і додасть мотивації до навчання. 4. Уникайте додаткових стресів і навантажень. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Початок навчання у школі і так є серйозним стресом для 6-7-річних дітей. Тому, якщо заняття спортом і музикою здаються вам необхідною частиною виховання вашої дитини, почніть водити її туди за рік до початку навчання або після того, як дитина адаптується. Повноцінний відпочинок на цьому етапі дуже важливий. Тому нехай дитина проводить більше вільного часу на свіжому повітрі, граючись з друзями. 5. Слідкуйте за режимом дня і повноцінним харчуванням.Розпорядок дня, який не змінюється, допоможе дитині швидше адаптуватися до нових умов. Якщо ваш першокласник – шестирічка, то бажаний і денний сон хоча б на одну годину. Особливо зверніть увагу на харчування дитини. У її раціоні повинні бути присутніми білки (м’ясо, риба, сир, яйця), молочні продукти, вершкове і рослинне масло, свіжі овочі і фрукти, соки. Організм зараз як ніколи потребує додаткової енергії, адже справитися і пристосуватися до нових умов – досить серйозне завдання. 6. Будьте особливо уважними до почуттів дитини в перші місяці.Не пропускайте труднощі, які можливо, виникнуть у дитини. Слухайте сина/дочку, говоріть про школу, про події, про почуття. Намагайтеся разом знаходити шляхи, розповідайте про себе в шкільні роки. Будьте з дитиною більш терплячими і чуйними, щоб вона відчувала спокій і підтримку вдома.
УВАГА! КАРАНТИН!ПОРАДИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА.ДОШКІЛЬНЯТА НА КАРАНТИНІКоронавірус: рекомендації психолога як поводитися батькам під час карантинуЯк не втратити контроль над дітьми під час карантину?Під час карантину, оголюються всі ваші проблеми. Раніше ви могли від них втекти на роботу або хоча б розчинитися у соціумі. Зараз тікати нікуди, оскільки ви у чотирьох стінах.Це найкращий час для того, щоб вирішити всі проблеми, які виникають у стосунках з дітьми.Дітям не потрібен «контроль», вони природно хочуть бути хорошими та слухняними для своїх батьків. Якщо поведінка дітей виходить з-під контролю, це означає одне – ви десь недопрацювали. Десь втрачений батьківський авторитет, десь порушена ієрархія або дитина не відчуває турботи чи безумовної любові.Контроль потрібен хіба що за режимом.Необхідно прописати план дня для дитини. І у дні повинно бути не лише навчання! Окрім навчання, потрібно виділити час для фізичної активності, вільної гри, спланованих прийомів їжі, для релаксу і для нудьги. Нудьгу я б поставила на перше місце, бо саме у ній народжуються класні ігри, які допомагають дітям адаптуватися до нової реальності.Чим зайняти дітей, щоб знайти вільний час для себе?Діти займають себе самі, якщоне заважати їхньому природному розвитку.Вони вигадують власні ігри, досліджують світ і взаємодіють з батьками.Мультики та комп‘ютерні ігри заважають дітям гратися самостійно.Мультики - це готове рішення. Не працює фантазія, дитина не розвивається. Окрім того, дитячий мозок не здатен сприймати 24 кадри за секунду. Тому виділяється гормон, який гальмує роботу мозку, щоб можна було сприймати ці 24 кадри. І при «передозуванні» мультками це гальмування переходить у реальне життя. В цьому випадку розвиток дитини страждає.“Я дуже рекомендую батькам спробувати пожити 2 тижні без мультиків. Дитина стане значно спокійнішою і навчиться розважати себе сама”, - зауважила Марія Сичинська.Як компенсувати дітям брак прогулянок?Брак прогулянок компенсувати складно. Але такі умови диктує реальність. Можна відгородити частину кімнати (можливо, є балкон) для «прогулянок». Спробуйте пограти у таку гру: перевзуватися, переодягатися і виходити на балкон. Тримати певні іграшки лише на «території прогулянок». Це буде певна зміна обстановки.Прогулянок ніщо не замінить. Але співставивши ризики ми розуміємо, заради чого ми це робимо.Що не потрібно робити батькам під час карантину?Точно не потрібно робити вигляд, що нічого не відбувається. Життя змінилось. Спершу треба цю реальність прийняти дорослим. І чим швидше ми усвідомимо, що це не змінити, тим краще.Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми при них не розмовляємо на ці теми і приховуємо, що відбувається.Діти можуть відчувати шалену тривогу, але не ставити запитань.Важливо розуміти, що вони все відчувають і ваше мовчання лише погіршує ситуацію. Зважаючи на вік дитини і на її чутливість треба підібрати слова, щоб пояснити, що відбувається.Є речі, про які краще промовчати. А є те, до чого варто підготувати.Це дуже індивідуально. В першу чергу, треба бачити дитину, щоб розуміти, що вона може витримати, а що – ні. Також вибір тону розмови дуже залежить від того, у якому психічному стані знаходяться батьки, наскільки вони близькі зі своїми дітьми, наскільки діти можуть відкрити своє серце батькам і т.д.Як уберегти дітей від зараження та пояснити їм, що таке коронавірус?Зі старшими дітьми можна бути відвертим. Алеважливо видавати інформацію дозовано.Дітям точно не потрібен такий потік інформації, який мають дорослі. Спирайтесь на авторитетні джерела і контролюйте, що читають/дивляться діти. Деяка інформація може їх травмувати.Малечі варто пояснити, що є такий вірус, який живе на дверних ручках, на підлозі, на руках та інших поверхнях. Алевсі заходи безпеки повинні бути у формі гри, інакше буде складно: “Це ж весело: маска у мами, маска у тата і тобі одягнемо маску. Дивись, які ми схожі!” або “У тебе в руці сидить маленьке сонечко, яке дуже любить купатися. Тому треба купати його довго і онз милом. Тоді воно буде щасливим” - найпростіші приклади. Пов’язуйте гру з улюбленими героями ваших дітей, зацікавлюйте їх, грайтеся разом.
Матеріали для педагогів та батьків психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку
Як говорити з дітьми про війну: поради психологів | UNICEF Як підтримати та заспокоїти дитину під час війни | Освітній омбудсмен України (eo.gov.ua) Якщо батько чи мати захищає країну | Міністерство освіти і науки України (mon.gov.ua) Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною. - YouTube 7 порад, як підтримати дитину в дорозі | UNICEF Рекомендації для населення під час воєнного стану | Центр громадського здоров’я (phc.org.ua) ❗️Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову - YouTube Підтримка батьків та дітей під час війни | UNICEF Психологічна турбота від Світлани Ройз - YouTube Рекомендації МОЗ з психологічної допомоги | Кабінет Міністрів України (kmu.gov.ua) Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу | UNICEF Як допомагати дітям у замкненому просторі | Простір української дитячої книги (barabooka.com.ua) Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації - YouTube Безкоштовні психологічні консультації. Ваша підтримка поруч! (tellme.com.ua) Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині (shpalta.media)
|
